Хай би у Сіднеї зацвіла калина,
Раптом би «Говерла» встала тут, гора.
Все одно не буде другої Вкраїни,
Все одно не буде іншого «Дніпра»
Лиш одне у світі місто Київ, славне,
Десятинна церква і Старий Поділ,
Звідси по Россії віра Православна
Розійшлась в усюди і прийшла в наш дім.
Інших не іcнує «Ворскли» та Полтави,
Лиш одна під сонцем Запоріжська Січ.
Там росла і кріпла Українська слава,
Дорогі нам, рідні, наші мова й річ.
Лиш одна-едина Канівська могила,
Де на крутоярі сивий став Тарас.
Мати-Україна нас в життя пустила,
І її культура з*єднує всіх нас.
Над широким плесом, ген, летять лелеки
Ой. яка квітуча рідна сторона!
Хай від України ми живем далеко;
Там коріння наше. Мати нам вона!
Микола Токар. Сідней
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 3574 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
